Архів за 19 Февраль , 2009

ЖИТИ НА ЗЕМЛІ СВОЇХ ПРЕДКІВ –ЦЕ ЩАСТЯ, Або ЩО ПОТРІБНО СУЧАСНІЙ ДІВЧИНІ

Четверг, 19 Февраль, 2009

30.jpg311.JPG321.JPG

Неперевершеним витвором Всевишнього є чарівні амазонки, котрі живуть у серці кожного лицаря, спонукаючи їх на подвиги та відвагу. Є речі, які не можливо уявити без представниць прекрасної статі. У першу чергу це стосується моди. У цій галузі маємо легендарні традиції, адже жінки трипільської культури були вишуканими модницями та першопроходцями у питанні становлення моди. І тільки внаслідок того, що Україна тривалий час була позбавлена можливості розвиватися як незалежна держава, наші майстри не зуміли посісти лідируючі позиції в області сучасної світової моди.

Починаючи з епохи Людовіка ХІV (1643-1715), тон у моді задавала Франція. І не дивно, що саме у Парижі вже наприкінці ХІХ століття народилася висока мода, яка згодом дала поштовх до діяльності моделей.

Цікаво, чи наші українські красуні під час участі в демонстраціях моди на подіумах столиці світової моди знаходять час, щоб покласти квіти до могили Симона Петлюри, згадавши добрим словом голову Директорії УНР та головного отамана армії УНР? Адже зв’язок між історичними епохами тримається на пам’яті, тому святим обов’язком кожної українки є усвідомлення того, що наша Батьківщина – рідна Україна. Це світ чарівних легенд, цвіт лілеї у купальську ніч, щебет соловейка. Це золото скіфських курганів. Це самобутня краса українського бароко. Це свист козацьких шабель. Це скарб наш головний – мова українська. Це мудрість нашого народу. Це врода наших Берегинь.

Сучасній дівчині потрібно дійти до своєї хатини, місця в житті, і на цьому шляху не впасти, немов скошена квітка. Трапляються випадки, коли довірливі дівчиська потрапляють під вплив майстерно виготовлених інформаційно-інтелектуальних технологій, які розповсюджуються з теле- і радіоефіру та дивляться з обкладинок глянцевих журналів. Завдання цих технологій має чітко окреслену мету – шляхом бомбування позбавити корінних жителів національної пам’яті, гордості за свою країну, зруйнувати душу. Хто потрапив під цей вплив, починає раптом забувати, чийого він роду. Тоді людина починає блукати в лабіринті ілюзій, не розуміючи, що потрапила в пастку, яку підготували ворожі сили. Саме тому найголовнішим завданням батьків та педагогів є виховання підростаючого покоління на українській культурі та патріотиці, де найголовнішою цінністю є про- українська національна ідея.

Усі країни, які бажали стати могутніми (США, Англія, Німеччина, Японія), починали з ідеї патріотизму, відданості своїй Батьківщині. У США звичайних пастухів-ковбоїв кінематограф перетворив на романтичних героїв. Хоча ми не пам’ятаємо жодного імені серед ковбоїв. А у нас у минулому дійсно були легендарні особистості. Спочатку амазонки, потім з’явилися степові лицарі – козаки. Хоча Україна – мирна держава, про це свідчать наші національні ознаки: барва – жовто-блакитна, птах – лелека, рослина – червона калина, дерево – верба. Водночас, це могутній український дух, що віками зберігає наші звичаї, обряди, які виникли ще у сиву давнину.

Тарас Шевченко охарактеризував націю, як буття мерт-вих, живих і ненароджених. Тому ми повинні пам’ятати про людей, які жили в минулому, дбати про сучасне покоління і думати про майбутнє, про тих, хто прийде нам на зміну.

Взагалі, історія України настільки насичена подіями, що жити на землі своїх предків – це вже щастя, а зробити державу могутньою, цивілізованою, культурною, всебічно розвинутою ми повинні власним розумом та своїми руками.

Олександр ВАКУЛЕНКО,

м. Київ.

Фото автора.

 

ДІВЧИНА-ЗАГАДКА

Четверг, 19 Февраль, 2009

281.JPG291.JPG

Моїй подрузі Анюті Новіковій - 17 років. Ця дівчина дуже симпатична та гарненька, але за привабливою зовнішністю таїться надзвичайний внутрішній світ. Аню вирізняють з-поміж інших її очі - вони великі, глибокі, безкраї, загадкові, ховають у собі таємницю дівочої душі та, як дзеркало, випромінюють добро, ніжність, ласку, чарівність, неповторність особистості. Дівчина ця – непересічна, особлива. Скромна, але її скромність привертає увагу, манить до себе, захоплює, приваблює. З Анюткою завжди цікаво: можна й відверто поговорити, поділитися тим, що тебе турбує, довірити таємницю, а можна й повеселитися від душі, роблячи щось цікаве, захоплююче і навіть безглуздо-смішне. Ця дівчина креативна: неперевершена художниця із справжнім талантом, чудова поетеса із тонким відчуттям людської душі та просто хороша вірна подруга, з якою завжди цікаво і приємно проводити час.

Юля Сабадишина,

м. Сміла.

 

Учні 11 класу Броварківської ЗОШ І-ІІІ ст. Глобинського р-ну

Четверг, 19 Февраль, 2009

27.jpg

Фото М. Максименка.

БУДИНОК ТВОРЧОСТІ НІКОЛИ НЕ СТАРІЄ

Четверг, 19 Февраль, 2009

26.jpg

Будинок дитячої та юнацької творчості, що знаходиться у м. Пирятині на Полтав-щині, відсвяткував свій 82-й день народження.

Вихованці БДЮТу спі-вають, танцюють, грають у шахи, малюють, іншими словами, разом зі своїми вчителями намагаються розвивати у собі творчі здібності та навики, прагнуть доторкнутися ду-шею до прекрасного світу мистецтва.

До дня народження Будинку творчості діти підготували святкову програму та запросили на урочисте дійство гостей. У святковому залі проходили виставки малюнків, вишивок стрічками та хрестиком, були представлені роботи з природних матеріалів, які діти підготували заздалегідь.

Свято традиційно розпочалося з виконання гімну БДЮТу. Далі зі сцени звучали привітання від „Театрального творчого об’єднання”, смішинок-весе-линок, команди КВК, а наймолодші учасники свята виконали захоплюючий танок „Поварята”. Казкові герої: фея, Попелюшка, веселий Буратіно загаду-вали присутнім цікаві загадки.

Не обійшлося також без нагород. Від імені райдержадміністрації учасни-ки „Шахового гуртка” отримали почесні грамоти за значні досягнення та спор-тивні результати у цьому виді спорту.

А який же день народження без торта? Ним і завершилося веселе дійство. Вихованці БДЮТ із задоволенням при-гощалися ласощами та солодкими напоями. І дорослі, і діти з гарним настроєм поверталися додому.

Надія Сенчило.

Фото автора.