Світ Молоді

Юлечка Бондарь живе у своїх малюнках, яких у неї – безліч. Талановита художниця неодноразово посідала призові місця у конкурсах та виставках, які проходили не тільки в рідному місті Пирятині, а й за його межами. Велика любов до малювання уже дала Юлі перші місця у конкурсах “Податки очима дітей”, “Здоров’я не купиш, його розум дарує”, “Права дитини” та інших, які проходили в місті. А в Полтаві дівчинка здобула звання лауреата. За свої роботи Юлечка отримує призи, подяки, але найбільшим дарунком і неоціненним скарбом її є талант, який дав їй Всевишній і який вона розвиває і свято береже. Юля має вдома багато виробів, зроблених своїми руками. Чудово вишиває, захоплюється паперовою пластикою. У школі подобається предмет математика. Тринадцятирічна дівчинка має спокійний характер, при цьому вміє постояти за себе, нікому не дозволить себе скривдити. Має багато друзів зі спільними інтересами. У вільний час навідується до улюбленої бабусі, котрій із задоволенням допомагає по господарству. Раніше Юля мріяла стати архітектором, але згодом погляди дівчинки дещо змінилися. Впевнена у собі, вона стала ще впертіше крокувати до своєї мети, тепер уже напевне знаючи, чого хоче від життя, яке час від часу ставить перепони на тернистому шляху.

Ірина ПОТАНІНА.Фото автора.

Гурток «Українські традиції» Пирятинської школи №6 відвідує 20 учнів віком 9-13 років.

Під чуйним керівництвом Віри Стрільцової юні пирятинці розвивають творчість, фантазію, знайомляться з прекрасним світом традицій українського народу.

Гурток «живе» уже другий рік, навчаючи дітей любити й шанувати рідну країну. Гуртківці із задоволенням виготовляють родинні обереги з підручних матеріалів, кожен з яких символізує наступне: квасоля – гроші, кукурудза – взаєморозуміння в родині, лікарські рослини – здоров’я, хліб – добробут у сім’ї, мітла – вимітає сварки, часник та перець – захист від нечистої сили, мішковина – багатство. Діти вчаться вишивати стрічками. З-під їхніх умілих тендітних пальчиків на полотно лягають барвисті квіти, природа, символізуючи і підкреслюючи неповторну красу полтавського краю.

Деякі гуртківці навчаються передавати свій настрій у малюнках. Одні – вперше беруть до рук пензлик, інші – більш вміло і вже сміливо переносять свої думки й бажання на папір. Малюнки юних художників – постійно на виставках у районі та області. Так, призові місця часто посідають у районі – Валерія Васько, Дарина Опанасенко, Марина Манойло, а Юля Бондарь неодноразово перемагала у конкурсах малюнків - як у районних, так і обласних.

Гуртківці із задоволенням розкривають свої таланти і закріплюють їх на практиці. Нещодавно вони з Вірою Миколаївною вчилися малювати крашанки, відтворюючи на них регіональну символіку візерунків. Метою уроку слугувало поглиблення знань дітей про найдавніше релігійне свято – Великдень. У ході цікавої роботи у школярів виникло трепетне відчуття святковості пасхального свята, адже вишиті скатертини, паски, писанки, крашанки, кошики з лікарськими травами, вербові гілочки та ікона, прикрашена рушником, - усе це – часточка нашої історії, любові до неї, шани до українських традицій, які необхідно передати, посіяти у серцях дітей для доброго, вічного, мудрого, для майбутніх поколінь.

Ірина ПОТАНІНА. Фото автора

12 квітня у Холодному Яру, що на Чигиринщині, відбулися меморіальні заходи, присвячені пам`яті Головного отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака та його побратимам.

 

На могилі Василя Чучупаки.

У селі Медведівці біля пам’ятника Максимові Залізняку та у Мельниках біля пам’ятника Холодноярцям пройшли мітинги, на могилі Василя Чучупака і на братській могилі холодноярців – відслужено панахиду. За традицією на березі Гайдамацького ставу відбулося посвячення у козаки та освячення зброї.

 

Почесна варта біля пам’ятника холодноярцям.

Гостями цьогорічного дійства були козацькі товариства, громадські, молодіжні організації з різних куточків України: Запоріжжя, Кіровограда, Києва, Полтави, Рівного, Вінниці, Черкас, Знам`янки та інших. З міста Перемишля (тепер Польща) приїхали члени Історичного товариства «Чорні запорожці».

 

«Чорні запорожці» біля пам’ятника Максиму Залізняку.

За словами письменника, журналіста, Президента Історичного клубу «Холодний Яр», організатора щорічних холодноярських заходів Романа Коваля, - події, що відбувалися у Холодному Яру в 1920-ті роки, повинні бути близькі кожній українській душі, адже нашому народу притаманний ген непокори, і, сподіваємося, він незабаром пробудиться.

   

Козацька слава не вмре, не загине.                    Учасник меморіальних заходів Владислав Макаренко з Києва.

Ганна Синяк. Фото автора

У районі старого військового містечка у Пирятині незабаром з’явиться нове футбольне поле.

У садку, де дозволяло місце, діти прилеглих будинків вирішили облаштувати для себе куточок для дозвілля. Було розчищено площу від трави, сміття, камінців, завезено гранвідсів. Батьки дітей допомогли лише із завезенням необхідних матеріалів, але в основному у роботу не втручалися.

На облаштуванні міні-поля працюють хлопчики віком від 4-х до 15-ти років. Вражає їхня завзятість і наполегливість. Тож батькам дітей буде набагато спокійніше, адже вони знатимуть, що хлопці після школи не тинятимуться деінде, а, граючи поблизу будинків у футбол, ведуть здоровий спосіб життя.

Ірина ПОТАНІНА. Фото автора.